Kopia Kopia Autyzm- życie w społeczeństwie.

Wojna zabrała mi dzieciństwo, czy autyzm zabierze kolejne lata życia?

null

Artur Shevczuk

Krzywy Róg, Dnieprowskie

Razem dla Artura zebraliśmy

173,00  z 1,00 

ilość osób wspierających: [woo_sum_orders id=”12433″]

ZBIÓRKA ZAKOŃCZONA

Autyzm wczesnodziecięcy, zaburzenia integracji sensorycznej, stereotypia.

O tej diagnozie dowiedziałam się na Ukrainie jeszcze przed wojną… Od razu rozpoczęliśmy leczenie Arturka. Gdy na nasze miasta zaczęły spadać rakiety musieliśmy przerwać terapię i pilnie opuścić kraj, by ocalić życie. Artur ma też starszego brata, więc wyjechałam z dwójką dzieci. Niestety tata musiał pozostać na Ukrainie i walczyć w obronie Ojczyzny…

Mój synek wymaga całodobowej opieki, stałej terapii, kosztownego zaopatrzenia w artykuły higieniczne. Codziennie drżę ze strachu czy sama podołam przeciwnościom, jakie postawił przed nami los. Tak bardzo chcielibyśmy być wszyscy razem, tak bardzo chciałabym dać moim synom wszystko, co najlepsze. Kiedy widzę ich uśmiech, kiedy obserwuję ich postępy i starania wiem, że nie mogę się poddać!

W tej chwili jestem dla moich synów jedynym rodzicem. Wojna zabrała nam to, co najważniejsze – bliskość i poczucie bezpieczeństwa… Arturek ma na ten moment tylko mnie i swojego brata. Musimy do tej walki stanąć we trójkę. Zajęcia sensoryczne, rehabilitacja, zajęcia z psychologiem to podstawa walki z przeciwnikiem, jakim jest autyzm. Niestety nie mam wystarczającej ilości środków finansowych, aby zapewnić mojemu synkowi kompleksową terapię…

Apeluję do Was Kochani,  do ludzi o dobrych sercach, o jasnych i życzliwych duszach. Proszę Was, abyście w jakikolwiek sposób pomogli nam w tej walce. Moim największym pragnieniem jest szczęście i bezpieczeństwo moich dzieci. Bez Waszej pomocy nie zawalczę o przyszłość Arturka.

Za każdą okazaną pomoc będę ogromnie wdzięczna!

Рдитячий аутизм, порушення сенсорної інтеграції, стереотипія гідроцефалія.

Про цей діагноз я дізналася ще в Україні перед війною… Ми одразу почали лікувати Артурчика. Коли на наші міста почали падати ракети, нам довелося припинити терапію і терміново покинути країну, щоб урятувати своє життя. В Артура теж є старший брат, тому я поїхала з двома дітьми. На жаль, татові довелося залишитися в Україні і воювати, захищаючи Батьківщину…

Моєму синові потрібен цілодобовий догляд, постійна терапія, дорогі засоби гігієни. Щодня я тремчу від страху, чи зможу я впоратися з негараздами, які поставила перед нами доля. Ми б так хотіли бути разом, я б хотіла дати своїм синам усе найкраще. Коли я бачу їхні посмішки, коли дивлюся на їхні успіхи і зусилля, я знаю, що не можу здатися!

На даний момент я єдина, хто може допомогти своїм синам. Війна забрала в нас найголовніше – близькість і почуття захищеності… У Артура наразі є тільки я і його брат. Ми повинні вистояти разом у цій боротьбі. Сенсорні заняття, реабілітація, заняття з психологом – основа боротьби з ворогом, яким є аутизм. Нажаль, у мене недостатньо коштів, щоб забезпечити сина комплексною терапією…

Звертаюся до вас, мої любі, до людей із добрим серцем, світлими й добрими душами. Я прошу вас допомогти нам у цій боротьбі будь-яким способом. Моїм найбільшим бажанням є щастя і безпека моїх дітей. Без Вашої допомоги я не зможу повною мірою боротися за майбутнє Артурчика.

Буду дуже вдячна за будь-яку допомогу!

[woo_last_orders id=”12433″ limit=”50″ show=”20″]